26 квітня 2015 року вступив в дію Закон України «Про запобігання корупції» (далі – Закон), прийнятий 14 жовтня 2014 року з метою комплексного реформування системи запобігання корупції у відповідності до міжнародних стандартів та успішних практик іноземних держав.
Проект Закону був розроблений спільно з експертами громадської ініціативи «Реанімаційний проект реформ».
Зазначений Закон замінив собою два інші: Закони України «Про засади запобігання і протидії корупції», що діяв з 2011 року (Закон втратив чинність, крім положень щодо фінансового контролю, які втрачають чинність з початком роботи системи подання та оприлюднення відповідно до Закону № 1700-VII від 14.10.2014 декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на підставі Закону № 1700-VII від 14.10.2014, ВВР, 2014, № 49, ст. 2056, з урахуванням змін, внесених Законом № 198-VIІI від 12.02.2015), та «Про правила етичної поведінки».
Закон визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Згідно із Законом основними складовими превентивної антикорупційної системи є:
· Наявність спеціалізованого органу з питань запобігання корупції
Національне агентство з питань запобігання корупції (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/118-2015-%D0%BF – Постанова Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 року № 118 «Про утворення Національного агентства з питань запобігання корупції»; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/page - Закон України «Про запобігання корупції Розділ ІІ «Національне агентство з питань запобігання корупції»);
· Правила формування та реалізації антикорупційної політики (розробка антикорупційних стратегій, програм, підготовка щорічної національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики, участь громадськості в заходах щодо запобігання корупції);
· Антикорупційні обмеження:
- щодо використання службових повноважень чи свого становища;
- щодо одержання подарунків;
- запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними;
- щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності;
- обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування;
- щодо спільної роботи близьких осіб.
· Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів:
- заходи зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту інтересів;
- усунення від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті;
- обмеження доступу до інформації;
- перегляд обсягу службових повноважень;
- здійснення повноважень під зовнішнім контролем;
- переведення, звільнення особи у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів;
- особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
- запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав.
· Подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування шляхом заповнення декларацій на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції за формою, що визначається Національним агентством (дане положення набере чинність з початком роботи системи подання та оприлюднення декларацій відповідно до Закону). Усі декларації включатимуться до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Реєстр), розміщеного на веб-сайті Агентства. Зберігатимуться вони у Реєстрі протягом усього часу, поки особа виконує зазначені функції та ще п’ять років потому, як вона припинила таку службу. Усі декларації Агентство перевірятиме на своєчасність їх подання, правильність і повноту заповнення, а також здійснюватиме логічний та арифметичний контроль щодо них. Крім того Агентство проводитиме вибірковий моніторинг способу життя осіб, які подають декларації, на предмет відповідності рівня їхнього життя, а також членів їхніх сімей, задекларованим доходам;
· Спеціальні антикорупційні інструменти:
- антикорупційна експертиза;
- спеціальна антикорупційна перевірка;
- Єдиний державний реєстр щодо осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;
- вимоги щодо прозорості та доступу до інформації.
· Захист викривачів:
- захист осіб, які повідомляють про факти корупції від протиправних посягань, незаконного звільнення, переведення, зміни істотних умов договору.
· Відповідальність за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення:
- кримінальна:
* зловживання владою або службовим становищем;
* перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу;
* зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги;
* службове підроблення;
* службова недбалість;
* прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою;
* незаконне збагачення;
* підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми;
* підкуп особи, яка надає публічні послуги;
* пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі;
* зловживання впливом;
* провокація підкупу.
- адміністративна:
* порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності;
* порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви);
* порушення вимог фінансового контролю;
* порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів;
* незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень;
* невжиття заходів щодо протидії корупції.
- дисциплінарна та цивільно-правова.
· Усунення наслідків корупційних правопорушень:
- скасування актів;
- визнання нікчемними правочинів;
- відшкодування збитків у судовому порядку.
· Міжнародне співробітництво.
Закон також включає перелік правил етичної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Національне агентство, а також інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування забезпечують умови для повідомлень їх працівниками про порушення Закону іншою особою, зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні веб-сайти, засоби електронного зв’язку. Повідомлення про порушення вимог Закону може бути здійснено працівником відповідного органу без зазначення авторства (анонімно). Анонімне повідомлення підлягає розгляду , якщо наведена у ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені. Анонімне повідомлення підлягає перевірці у термін не більше п’ятнадцяти днів від дня його отримання.
