Незбагненні слова: «Дихати і ходити заборонено».«Не торкатися трави».
Районний центр Чорнобиль.
Весна, співуча і молода. Містечко між Десною і Прип’яттю і весна між Десною і Прип’яттю. Саме так було до
квітневої ночі 1986 року, 29 років тому, до вибуху-сполоху, коли мирний атом
перестав бути мирним, коли роса стала смертельною, коли з’явилися незбагненні слова на табличках
«Дихати і ходити заборонено», «Не
торкатися трави», коли чорний біль охопив Чорнобиль …
Про ті страшні події, про
стогін землі української, про села та міста покриті попелом, про те, що згинуло
все живе, про те, що на отруєній землі залишалися, працювали і вмирали люди –
бійці на невидимій війні – атомній – про страшний український апокаліпсис –
велась розмова педагогів з учнями шкіл Добропільського району напередодні 29-ї
роковини Чорнобильської трагедії.
Страхіття тих подій зобразили
учні Ганнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів у своїх малюнках «Чорнобиль очима дітей».
В Никанорівській ЗОШ І-ІІ
ступенів було організовано зустріч з ліквідаторами наслідків аварії на ЧАЕС.
Чорний біль і журба. У серці, у
крові, назавжди, навіки про тих, кого смертоносне полум’я освітило і виділило
перших із перших і вони, ризикуючи собою, намагались зупинити вогонь на найнебезпечнішій
ділянці реактора – цьому присвячений кінолекторій «Чорнобильська катастрофа, її
причини та наслідки».
Пам’ять і подвиг, подвиг і пам’ять про боротьбу людей з
ядерною стихією, про тих, які жили, працювали й увійшли у безсмертя.
Все, що відбувалося на шкільних
заходах, у цих словах: минулої скорботи не буває.
О.Булатова, методист Добропільського райметодкабінету
